Галерея

slide

З середини 90-х років ХХ століття  Тарас Триндик розпочинає ретельно досліджувати різноманітні техніки живопису. На зламі тисячоліть творчий арсенал художника доповнюється цілою низкою самобутніх, несхожих між собою живописних полотен. Після тривалих пошуків власного творчого кредо, митець зважується звернутися до напрямку абстрактного експресіонізму. Тарас Триндик знав, що філософсько-естетична система нефігуративного мистецтва позбавлена категорій, пов’язаних із поняттями предметності, оглядності, осяжності. Аби встановити бажаний контакт із глядачем, майстер мав вигадати та створити те, що неодмінно триматиме на собі увагу.

Довгоочікувану формулу, врешті, було успішно знайдено. Відтак, її присутність стає наочною як у серії абстрактних робіт, так і у творах пейзажного живопису.

В структурі композиції представленого полотна – відлуння «золотого перетину» та гра з контрастами площин, в колористичній системі стають помітними аскетичність барв у поєднанні із яскравими акцентами.

У цілому ж маємо дивовижний ефект магнетизму, із яким постає бажання якомога довше споглядати твір, відчувати спокій, умиротворення та магію нічного простору.

Авторською неповторною технікою позначені усі полотна Тараса Триндика. Перш ніж звернутися до напрямку абстрактного експресіонізму, художник усвідомив усю складність та відповідальність роботи у цій царині. Повсякчас вдосконалюючи власну майстерність у нефігуративних полотнах, Тарас Триндик з обережністю ставився до жанрових робіт. Жанр – це завжди окрема система власних законів та вимог, згідно із якими врешті буде впорядковано стилістичну структуру роботи. Однак митець майстерно трансформував власну творчу мову у межах пейзажного жанру.

Протягом другого десятиліття активної творчої роботи художник створює низку оригінальних пейзажів. Краєвиди Тараса Триндика – це картини стани, картини настрої. Врешті, це віртуозне відтворення атмосферності, широти, простору, світла та барв природи з незмінно присутнім символіко-містичним відлунням.

Творчість Тараса Триндика незмінно привертає увагу численних глядачів. Однак широта прийомів художника вкрай різноманітна. Серед провідних інструментів його роботи можна знайти не лише результати застосування ефектних композиційних прийомів та контрастних колористичних рішень. Складні вивірені нюансні співвідношення тонів також стають копіткою та виваженою роботою вдумливого та спостережливого митця-новатора.

Гармонізований тональний живопис – влучна знахідка для зимового краєвиду. Монохромна домінанта білих засніжених площин поєднується з кобальтовим простором неба. Композиція сільського краєвиду підкреслена зображенням приземкуватих хаток.  Незвична для зору лінія горизонту спонукає нас візуально поринути у неосяжність зображеного простору.

Тарас Триндик зізнається, що усі його пейзажні твори, нерідко попри їхню зовнішню фантастичність, навіяні конкретними краєвидами та враженнями від безпосередності споглядання динамічних станів природи.